Як діяти в разі виходу РРО з ладу

       Головними причинами, які можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, є несправність, відсутність зв’язку з Інтернетом або електропостачання господарської одиниці, де РРО розміщено.  Проте виникнення таких обставин зовсім не означає,   що розрахунки з покупцями треба припинити.  Тож нагадаємо порядок дій суб’єкта господарювання в такій позаштатній ситуації — у разі виходу РРО з ладу.

       Якщо РРО вийшов із ладу або тимчасово відключили Інтернет чи електроенергію, здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. Як передбачено ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО), є два варіанти проведення розрахункових операцій:

– із використанням резервного РРО за умови, якщо його було належним чином зареєстровано в органах ДФС (якщо Інтернет та електроенергія є, але основний РРО вийшов із ладу);
– із використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (якщо доступу до Інтернету й електроенергії немає або немає резервного РРО).
       

       Зауважимо, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО в разі:

– відключення електроенергії — не більше ніж 7 робочих днів;
– виходу РРО з ладу — у період ремонту.